Виявляється, люди не самотні в прагненні розфарбувати сіру монотонність повсякденного життя яскравими ілюзійними фарбами, використовуючи алкоголь і наркотики. Чимало прикладів настільки нераціонального та хворого поведінки можна зустріти у тваринному світі.
Біолог Маріо Людвіг (Mario Ludwig) присвятив вивченню наркоманії та пияцтва серед тварин значну частину свого життя. Він опублікував 20 книг, присвячених цій незвичайній проблемі. Його висновок: ряд тварин регулярно вживають значні порції спиртовмісних рідин та сильнодіючих наркотиків. «Деякі тварини – наркомани, інші – п'яниці», – стверджує Людвіг.
Олені не проти поласувати мухоморами, тому що в них містяться галюциногени. Навряд чи тварини зможуть поділитися з нами своїми грибними ілюзіями, але, за словами очевидців, до кінця трапези олені нетвердо стоять на ногах, розгойдуються і важко утримують рівновагу.
У Тасманії кенгуру регулярно відвідують чагарники опійного маку. Вони поїдають рослини разом з маковими коробочками, заповненими насінням з високим вмістом морфіну. Коли тварини, нарешті, «ловлять кайф», вони веселяться і гасають полем безладними колами.
У морі мак не росте. Але дельфіни афаліни знайшли вихід. Щоб «зарядитись» порцією наркотику, вони використовують іглобрюхих риб, з яких у Японії готують знамениту страву фугу. У наших краях іглюбрюхів «представляє» тетраодон, кумедна акваріумна риба-куля.
Іглобрюхи виділяють тетродотоксин. Цей потужний нейротоксин є смертельною отрутою нервово-паралітичної дії. Немов знаючи про небезпеку передозування, афаліни не ковтають рибу, а лише на якийсь час беруть її в рот, випльовують і граються з нею. Навколо «ласощі» збирається ціла зграя дельфінів, які веселяться та передають рибу один одному. Цікаво, що такі «корпоративні вечірки» характерні лише для молодих дельфінів чоловічої статі. Жінки і самці у віці віддають перевагу тверезому способу життя.
Багато тварин вживають алкоголь як би вимушено, разом із ягодами, що підгнили, і фруктами. Вчені помітили, що серед вимушених п'яниць особливо виділяються їжаки, які живуть у Великій Британії. Вони настільки сильно «надираються», що падають мертво в невідповідних місцях, де чекають протверезіння абсолютно незахищеними від нападу в небезпечній близькості до людей і свійських тварин.
Причина їжачого пияцтва – люди. Британські садівники, квіткарі та городники захищають свої посадки від слимаків, розміщуючи між рослинами пивні пастки. Пасткою може стати будь-яка ємність із пивом. Залучені ароматом слимаки заповзають до неї, а вранці люди збирають шкідників та видаляють.
Проблема в тому, що слимаки – улюблені ласощі місцевих їжаків. Ці нічні тварини приходять у квітники та городи немов у пивні паби. Поїдаючи смачних і поживних слимаків, їжаки заодно вживають значну для своєї ваги дозу алкоголю.
На відміну від британських їжаків, які змушені пити пиво з волі садівників, мавпи з острова Сен-Кітс у Карибському морі свідомо використовують людей, щоб скуштувати алкоголь. Спритні мавпи крадуть коктейлі у туристів, що разомлили під сонечком, прямо на приморських пляжах.