Збитки українського експорту внаслідок впровадження податку на викиди вуглецю ЄС у 2026–2027 роках оцінюються в $1,392 млрд / Magnific
Члени Європарламенту закликали Єврокомісію переглянути підхід до використання механізму мита на вуглець (CBAM) стосовно України, враховуючи її стан повномасштабної війни. Відповідне звернення відбулося на зустрічі комітету з питань довкілля, зміни клімату та безпеки харчових продуктів, інформує Delo.ua.
“Мені важко осягнути, як ми ставимося до України. Повинен сказати, що нам необхідно переглянути цей форс-мажор, який ми маємо. Не можу уявити, яку країну та яку ситуацію ми можемо вважати такою, при якій активується форс-мажор”, — заявив під час зустрічі депутат Європарламенту Мохаммед Шагім.
Він зазначив, що Україна не володіє можливостями для декарбонізації з належною швидкістю або для надання незалежної перевірки даних щодо викидів в умовах війни, а також запропонував обговорити це питання для пошуку окремого розв’язання для України.
У той же час представниця Єврокомісії Марія Елена Скоппіо повідомила, що питання України не входить до поточної доповіді щодо CBAM. Отже, вона не висловила бачення щодо можливого окремого режиму для України, тлумачення форс-мажору або спеціального підходу до України в рамках CBAM.
Через CBAM Україна може втратити $1,39 млрд експорту
Збитки українського експорту через впровадження податку на вуглець ЄС у 2026–2027 роках оцінюються в $1,392 млрд. Це приблизно 41% від розміру експорту відповідних товарів до ЄС у 2025 році.
Найбільше постраждає металургія, яка становить майже увесь обсяг експорту, на який впливає CBAM. Загалом на залізо та сталь припадає близько 89% усіх збитків, що робить цей сектор головним фактором спаду.
Загальний обсяг експорту України до ЄС у сегментах, на які поширюється CBAM, у 2025 році становив близько $3,4 млрд, або близько 15% усього експорту до ЄС та приблизно 2% ВВП України.
Найбільш різкий ефект очікується у перший рік повноцінного впровадження механізму. У 2026 році експорт може зменшитися на 35%, а у 2027 році — ще на 10%. Причина — застосування збільшених розрахункових показників викидів та додаткових нарахувань, які реально збільшують податкове навантаження на продукцію.
Найбільше постраждають основні промислові товари. У металургійному сегменті збитки оцінюються у понад $1,2 млрд. Для цементу прогнозується майже повне зникнення з ринку ЄС — спад до 96%. Алюмінієвий сектор залишається відносно стабільним з незначним впливом.
Аналітики відзначають, що дія CBAM буде неоднаковою і залежатиме від рівня викидів у виробництві та здатності компаній підтверджувати їх через систему верифікації. У разі відсутності підтверджених даних застосовуються підвищені “дефолтні” показники, що збільшує остаточну вартість експорту.
Для пом’якшення наслідків пропонується посилити систему обліку викидів, розвивати інструменти декарбонізації промисловості та вести переговори з ЄС щодо можливих компенсаційних механізмів для України в рамках CBAM.
Слід зазначити, профспілкові організації з галузі металургійної і гірничодобувної промисловості занепокоєні через негативний вплив впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM з 2026 року на економіку України і звернулися до посла ЄС Катаріни Матернової.