Промо-кампанія фільму “Диявол носить Prada 2” набирає темп напередодні виходу. Виконавиця головної ролі, Меріл Стріп, знову перевтілилася в Міранду Прістлі під час шоу The Late Show with Stephen Colbert і продемонструвала, чому “Диявол носить Prada” досі лишається однією з найбільш цитованих кінострічок про світ моди.
Меріл Стріп прибуває на запис The Late Show with Stephen Colbert, 1 квітня 2026 року
Перед початком шоу зі Стівеном Кольбером акторка з’явилася у великому пальті з леопардовим візерунком, з бантом і об’ємними рукавами, в чорних обтислих джинсах і чорних черевиках з гострим передом. Вигляд доповнили мінімалістичні сонцезахисні окуляри, золоті сережки-кільця та сумка Hudson від бренду DeMellier. В оригінальній стрічці її героїня Міранда зазвичай віддавала перевагу великим брендовим сумкам чіткої твердої форми. Серед них були Prada Spazzolato, оксамитова Fendi Magic, сумка Chanel зі шкіри алігатора та декілька моделей Hermès, у тому числі Kelly.
Меріл Стріп у фільмі “Диявол носить Prada”, 2006
Енн Гетевей у фільмі “Диявол носить Prada”, 2006
На шоу зі Стівеном Кольбером Меріл Стріп продовжила цю стилістичну гру. Акторка з’явилася в студії в ніжно-блакитному джемпері, який миттю нагадав про знакову сцену з оригінального фільму 2006 року. У ній героїня Стріп холодно і категорично пояснює персонажу Енн Гетевей, що “її джемпер не просто синій, а небесно-блакитний”, і підкреслює, що цей тон спочатку виник у світі високої моди, а вже потім потрапив у масмаркет-магазини.
Цей модний жест став не єдиним натяком у бік оригінальної картини “Диявол носить Prada”. Перед виходом у студію Стріп разом зі Стівеном Кольбером знялася у жартівливому ролику, де відтворила уривок тієї самої легендарної сцени і знову приміряла на себе знайому владну манеру Міранди Прістлі.
View this post on Instagram
Вигляд для шоу зробив появу Стріп повноцінною і бездоганно продуманою. Ніжно-блакитний джемпер став чудовою цитатою з фільму, яку неможливо було не впізнати. На тлі активної промо-кампанії фільму “Диявол носить Prada 2” і нового сплеску інтересу до фільму цей вихід є особливо вдалим: Меріл Стріп не тільки згадала культовий момент, а майстерно повернула його в актуальний попкультурний контекст.
