Сучасна українська белетристика все частіше з’являється на театральних підмостках. У весняний та літній періоди 2026 року як державні, так і незалежні театри планують покази за творами найрізноманітніших жанрів – від фентезійних історій з еротичними елементами до медичного детективу. Значна кількість цих робіт вже стали популярними і зараз мають всі можливості збирати повні зали в театрах українських міст.
Реклама.
“Я бачу, вас цікавить пітьма”
1, 2 травня, МЦКМ
Інсценізація Максима Голенка за однойменним романом Ілларіона Павлюка у квітні–травні продовжить мандрувати Україною. Це спільна праця Дикого театру та Львівського театру імені Марії Заньковецької.
Дії відбуваються в незвичному містечку Буськів Сад, куди прибуває кримінальний психолог Андрій Гайстер (його образ створив Григорій Бакланов), щоб розслідувати зникнення дівчинки. Замість відповідей він наштовхується на жахливу таємницю місця, з якого ніхто не повертався.
Незважаючи на величезний ажіотаж довкола квитків і сильну команду – перед прем’єрою та початком великого туру залишалась загадка, чи “Пітьма” повноцінно вийде на сцені. Про це поділилась продюсерка, керівниця Дикого театру Ярослава Кравченко.
“Зберігався певний страх через об’ємність матеріалу і містичний аспект, який важко відобразити в театрі. Але після прем’єри стало ясно, що ці побоювання були зайві. На перших трьох показах у Києві я не побачила жодного знайомого обличчя – квитки придбали саме віддані читачі роману”, – зауважує Ярослава Кравченко.
“Танці з кістками”
Літо 2026
Влітку 2026 року “Дикий театр” планує представити ще одну “книжкову” постановку, котра також обіцяє бути резонансною. В основі – один із найбільш обговорюваних нових українських бестселерів – медичний трилер “Танці з кістками” Андрія Сем’янківа (Med Goblin).
Події розгортаються в морзі, де працює патологоанатом Северин – невдаха, який погоджується на небезпечну та нелюдяну аферу. Постановка обіцяє гнітючу атмосферу та питання без відповідей.
“Танці з кістками – роман, що вразив своєю безцеремонністю. Це розповідь про те, що добро не завжди торжествує, про безкарність, і про втрату людського обличчя. Інколи ми губимо емпатію, щоб захистити себе. Іноді люди відмовляються від гуманності, тому що так простіше. Дуже закортіло цю історію представити в театрі”, – коментує вибір матеріалу Ярослава Кравченко.
“Озерний вітер”
2, 3 травня, театр "Гармидер", Луцьк
Луцький незалежний театр “Гармидер” готує показ за однойменним твором письменника, перекладача Юрка Покальчука. Твір вперше отримає сценічне відтворення.
“Озерний вітер” – волинське фентезі з дуже тонкими еротичними мотивами, яке поєднує міфологізм та чуттєвість. У центрі оповіді – Волин (грає Артур Березовський), який народився людиною, але пізніше перетворився на озерного княжича. Інсценізацію створила режисерка Руслана Порицька. У виставі застосовують автентичні пісні та оповіді Волині, оригінальні костюми й маски.
Юрка Покальчука на написання “Озерного вітру” надихнули романи Стівена Кінга та потяг до рідного краю, його душі, міфології. Прем’єра відбудеться 2 і 3 травня в Луцьку, а після цього показ відправиться в тур Україною.
Вистава – частина мультимедійного проєкту, що привертає увагу до особистості Юрка Покальчука. Окрім театру, до нього залучені: літературна платформа “Фронтера”, громадська платформа “Алгоритм дій”.
“Тигролови”
Червень 2026
Київський академічний театр “Золоті ворота” продовжує працювати над інсценізацією роману Івана Багряного “Тигролови”. Історію авантюрного твору про Григорія Многогрішного, який тікає з “поїзда смерті” НКВС і знаходить притулок у сім’ї Сірків — ловців на тигрів, мають намір представити по-новому. Режисер Павло Шпегун характеризує цю форму як “легенду” й додає, що в роботі використовує прийоми, які корелюють з принципами японського театру — Но та Кабукі.
“У нас утворилася міцна й дуже енергійна команда, яка дійсно захоплена процесом. Ми віднайшли цікавий підхід через живу музику: вона направляє сцени й спонукає розвиватися глядацькій уяві. Навіть зброя у виставі передається через музику — адже нам, українцям, не потрібно бачити зброю, щоб її уявити”, — коментує Павло Шпегун.
Прем’єру заплановано на червень 2026 року.
“Там, де заходить сонце”
Ще один затребуваний твір сучасної письменниці Олени Пшеничної втілюють на камерній сцені Театру Франка. Прем’єру анонсували на квітень. Роман розповідає про пенсіонерку Віру, яка на початку повномасштабної війни потрапляє в будинок для людей похилого віку. Авторка самостійно працює над інсценізацією спільно з режисером Тарасом Жирком.
Ділиться, що найбільшою складністю стало перетворити великий роман на сценічну історію тривалістю півтори–дві години.
“Ти немов створюєш новий шлях для своїх персонажів. Книжковий текст — як 3D: діалоги, внутрішні розмови персонажів, спогади. А сцена потребує жити “тут і зараз”. Згадую, перед тим як взятися за написання п’єси, я придбала аудіокнигу “Там, де заходить сонце”, яку озвучила сама, і протягом двох днів прослухала її. Це було дуже дивне відчуття, коли ти слухаєш, як ти озвучуєш книгу, яку самостійно написала. Але це допомогло мені знову по-справжньому зануритися в цю історію. Потім я майже на три дні замкнулася в кабінеті й писала”, — розповідає Олена Пшенична. Додає, що надзвичайно зворушливим моментом стала перша читка з акторами.
“Режисер Тарас Жирко вперше читав текст п’єси вголос, актори вперше його слухали, а я вперше (дуже несміливо) спостерігала за реакціями тих, завдяки кому мої старенькі (так я називаю своїх літніх людей) оживуть. Вони сміялися і плакали. Це була дійсно магія. Зараз магія відбувається на репетиціях”, — говорить авторка.
“Доктор Серафікус”
Весна 2026
За цікавим збігом обставин, у столичному Малому театрі невдовзі представлять історію за твором одного з героїв “Амадоки” — Віктора (Петрова) Домонтовича. Його “Доктор Серафікус” уперше отримає сценічне перевтілення. За постановку взявся актор Станіслав Весельський, який уже має кілька успішних режисерських проєктів.
Постановку називають театральними роздумами про дивакуватих професорів і непросте кохання. Прем’єру заплановано на весну 2026 року.
Ще один показ Театру Франка за бестселером Софії Андрухович “Амадока” також була заявлена на весну 2026 року. Наразі немає точної дати прем’єри, підтвердженої в театрі. Перша частина роботи вже вийшла у французькому Ліоні, а другу продемонструють у Києві.