Депресією у світі медичних термінів прийнято називати розлад психіки, що характеризується пригніченим настроєм, песимістичною самооцінкою та негативним баченням навколишньої дійсності та власного майбутнього. Такий стан різко знижує здатність людини до соціальної адаптації та якість життя.
Звідки береться депресія?
Виникнення депресивного стану може бути пов'язане з різними факторами:
- Драматичні переживання пов'язані з особистими емоційними реакціями. Такий різновид депресії називається реактивним і виникає як відповідь на подію.
- Депресивний стан може бути спричинений інтенсивним стресом. У цьому випадку причиною явища будуть високий темп життя, стресогенність навколишнього оточення, невпевненість людини в майбутньому, соціальна нестабільність та дезадаптація.
- Недостатня кількість в організмі про біогенних амінів (серотоніну, дофаміну, норадреналіну).
- Побічні ефекти препаратів (такий ефект можуть викликати бензодіазепіни, кортикостероїди). У цьому випадку ознаки депресії поступово згасають після скасування ліків, що їх спровокували.
- Соматичні захворювання (черепно-мозкова травма, церебральний атеросклероз, захворювання, що супроводжуються тривалим існуючим больовим синдромом, що не купується).
Як розпізнати депресію?
Фахівці вирізняють різні ознаки депресивного стану.
З боку психоемоційної сфери зазначаються:
- почуття туги, страждання;
- дратівливість;
- очікування на нещастя;
- почуття провини;
- невдоволення собою;
- патологічно занижена самооцінка;
- підвищена тривожність;
- зниження та втрата здатності переживати.
До фізіологічних симптомів депресії можна віднести:
- погіршення апетиту;
- порушення сну;
- розлади функції кишківника, частіше у вигляді запорів;
- підвищену стомлюваність;
- слабкість;
- невмотивовані, не обумовлені органічною патологією больові відчуття.
Група поведінкових ознак депресії представлена:
- пасивністю;
- втратою інтересу до навколишнього;
- схильністю до усамітнення;
- відмовою від розваг;
- пристрастю до алкоголю та інших психоактивних речовин;
- відмовою від залучення до цілеспрямованої активності.
До розумових ознак прийнято відносити порушення концентрації уваги, уповільнене мислення, розмаїття негативних думок, роздуми про безглуздість існування та суїцидальні спроби через свою непотрібність.
Всю цю симптоматику фахівці з крупинок збирають під час огляду та опитування пацієнта та поступово укладають у клінічну картину захворювання. Велике діагностичне значення мають розмови з ближнім колом спілкування пацієнта.
Що з нею робити?
Запідозривши у себе чи у когось із кола спілкування депресивний розлад, необхідно звернутися за медичною допомогою. У ряді випадків емоційні розлади починають поступово відступати при усуненні безпосередньої причини.
Соматичні причини депресії допоможе виявити медичне обстеження.
Однак якщо на момент звернення за допомогою встигли сформуватися стійкі емоційні порушення, то навіть лікування хронічних соматичних захворювань доведеться супроводжувати прийомом спеціальних препаратів із групи антидепресантів. Зокрема, це прискорює купірування депресії при лікуванні хвороб, що характеризуються хронічним больовим синдромом:
- ревматоїдні захворювання;
- дегенеративні захворювання хребта, що тривало протікають;
- судинні порушення.
У разі, якщо пусковим механізмом до розвитку депресивного стану з'явилися побічні ефекти від застосування лікарських препаратів, необхідно переглянути схему лікування, скоригувати дозу або замінити засоби, що приймаються, менш агресивними аналогами.
Впоратися з депресивним станом і знайти вихід із депресії самостійно вдається далеко не завжди. У ряді випадків зміни обстановки та підтримки близьких людей може виявитися недостатньо. У цих випадках, щоб уникнути негативних наслідків, людині потрібна кваліфікована медична допомога.