Поділитися
Як і в попередні роки, у змаганні за “Оскар” за найкращу режисерську роботу в 2026-му фігурує лише одна представниця жіночої статі — дворазова переможниця Хлоя Чжао з картиною "Гамнет". В цілому, за всю історію вручення премії, нагороду за режисуру отримали тільки три жінки: Кетрін Бігелоу (“Володар Бурі”, 2010), Хлоя Чжао (“Земля кочівників”, 2021) і Джейн Кемпіон (“У руках пса”, 2022).
Причин для цього безліч. Одна з ключових — те, що режисерська секція Академії, яка, власне, і висуває номінантів, досі в основному складається з чоловіків і традиційно часто обходить увагою роботи жінок. Допоки це не зміниться, особливо важливо дивитися та підтримувати кінокартини, зняті режисерками. Отже, ось п’ять кінострічок, створених жінками, котрі цього нагородного сезону безсумнівно заслуговують більшої уваги.
Реклама.
“Голос Хінд Раджаб”
Зворушлива докудрама режисерки Каутер Бен Ханії — справжній кінематографічний шедевр. Це скрупульозно відтворена розповідь про шестирічну палестинську дівчинку Хінд Раджаб, яка в січні 2024 року опинилася в пастці в автомобілі під вогнем на півночі Гази. Події показані через призму волонтерів Палестинського Червоного Півмісяця в Рамаллі, які отримали її благання про допомогу за декілька кілометрів від місця трагедії. У фільмі їх втілили Саджа Кілані, Мотаз Малхіс, Амер Хлель і Клара Хурі — і зробили це з майстерністю. Стрічка поступово демонструє їхні відчайдушні зусилля врятувати дівчинку.
На щастя, Туніс — рідна країна режисерки — висунув фільм у категорії “Найкращий міжнародний фільм”, де він отримав номінацію. Це вже велике звершення, оскільки в Голлівуді й досі не всі готові говорити про трагедію палестинців, і стрічка спочатку навіть стикалася з труднощами в прокаті в США.
Перемога була б дивовижною, але відверто кажучи — незрозуміло, чому фільм проігнорували в категоріях “Найкращий фільм” і “Найкраща режисура”, адже за розмахом та емоційним впливом він справді вражає. Якщо цього нагородного сезону ви переглянете лише один фільм — нехай це буде саме він.
“Я не залізна”
Це безладне, напружене й абсолютно безкомпромісне вивчення материнства — історія жінки, яка намагається піклуватися про важко хвору дочку. Роуз Бірн демонструє тут, мабуть, найвидатнішу роль у своїй кар’єрі. Режисерка Мері Бронштейн знімає акторку у пронизливих великих планах, де її обличчя постійно трансформується — від гніву до страху, від потрясіння до гіркого гумору.
Після прем’єри на Sundance фільм викликав неоднозначні відгуки. Багато хто вважав його надто камерним, але стрічка довела зворотне: Бірн отримала “Золотий глобус”, премію Independent Spirit Award і номінацію на “Оскар” за найкращу жіночу роль. Хоча фавориткою "Оскару" вважається Джессі Баклі ("Гамнет"), Бірн все ще має шанси. Разом з тим, її блискуча робота значною мірою спирається на гострий сценарій і зухвалу режисуру Бронштейн — які також потребують значно більшого визнання.
“Заповіт Енн Лі”
Масштабна, амбітна і буквально наповнена музикою стрічка Мони Фастволд розповідає історію Енн Лі, фундаторки релігійного руху шейкерів. Фільм переносить нас з Манчестера XVIII століття на хиткий корабель, а згодом — до Нового Світу, де героїня веде своїх послідовників до нового буття. Це майже галюциногенний вир народних пісень і палких танців. Звісно, не все тут працює бездоганно. Але те саме можна сказати і про попередній фільм режисерки — "Бруталіст", сценарій до якого вона написала разом із партнером Брейді Корбетом. Іронія полягає в тому, що ця стрічка — вигаданий байопік про “видатного чоловіка” — отримала 10 номінацій на “Оскар” і виграла три.
А фільм про реальну жінку, яка досягла дивовижних речей? Жодної номінації. На думку багатьох кінокритиків, стрічка безсумнівно заслуговувала на місце у шортлисті “Найкращого фільму”. І це не єдина несправедливість: Аманда Сейфрід у головній ролі демонструє справжню акторську майстерність, але її теж обійшли номінації. До цього додайте вишукані костюми, точну сценографію, музику Деніела Блумберга, що викликає тремтіння, і режисерський талант Фастволд, яка зуміла поєднати все це у велику історичну драму з відносно скромним бюджетом. І як це часто буває: коли подібні амбітні експерименти роблять режисери-чоловіки — їх звеличують. Коли ж це роблять жінки — їх часто ігнорують.
"Ліворука"
Фільм режисерки Ши-Чін Цоу розповідає душевну історію трьох жінок: змученої матері-одиначки, її непокірної двадцятирічної доньки і енергійної п’ятирічної сестрички. Вони переїжджають із села до галасливого Тайбея, щоб відкрити невеличкий кіоск із локшиною на нічному ринку.
Кожна з них має власні проблеми і внутрішніх демонів, але разом вони намагаються втриматись на плаву. Тайвань висунув фільм у категорії “Найкращий міжнародний фільм”, і він навіть потрапив до короткого списку з 15 стрічок, але до остаточних номінацій не пройшов. Але це точно не причина його пропускати. Це зворушлива, тепла і надзвичайно жива розповідь про жіночу міць, солідарність і стійкість.
"Гедда"
Режисерка Нія ДаКоста ("Кендімен", "Марвел") з очевидним задоволенням береться за класичну п’єсу Генріка Ібсена “Гедда Ґаблер”, перетворюючи її на стильну та динамічну екранізацію. Події перенесені у розкішні 1950-ті — на галасливу вечірку у маєтку англійської аристократії. Фільм має чотири головні переваги: це харизматична Тесса Томпсон у головній ролі, блискуча Ніна Госс у ролі її колишньої коханої, вишукані костюми, бездоганна сценографія.
Томпсон і Госс отримали номінації Independent Spirit Awards, а Томпсон також відзначили "Золотим глобусом" та Gotham Awards. Премія Critics’ Choice номінувала костюми фільму. А от Кіноакадемія стрічку, на жаль, не помітила. Проте, якщо ви шукаєте яскраву, стильну історичну авантюру, цей фільм безумовно вартий перегляду.