П’ятирічну стратегію компанія втілила практично за рік. Фото: Kvertus
Українська MilTech-фірма Kvertus розпочалася з простої думки — створити дієве вітчизняне рішення для протидії дронам. Після вдалого тестування антидронової рушниці у 2016 році підприємство поступово розширювалося, і вже в наступному, 2017-му, мало готовий виріб з радіусом дії 1,5–2 км. Перший рік повномасштабної війни збільшив обсяги виготовлення та постачання майже в 100 разів, а команда оперативно пристосувалася до потреб фронту.
У 2025 році Kvertus зробила технологічний прорив: компанія відмовилася від РЕБ, що діє за принципом “білого шуму”, і перейшла до smart-РЕБ. Ця трансформація вимагала значних вкладів і прямо вплинула на фінансові показники — прибуток підприємства у 2025 році знизився приблизно на 30% у порівнянні з 2024-м. Згідно з оцінками Delo.ua, прибуток Kvertus за минулий рік склав близько 1,54 млрд грн.
Про головні здобутки, труднощі трансформації та подальші задуми в інтерв’ю Delo.ua розповів CEO Kvertus Ярослав Філімонов.
CEO Kvertus Ярослав Філімонов. Фото: Facebook-сторінка Kvertus
- Як війна скоригувала стратегію Kvertus і прискорила перехід на smart-РЕБ
- Сталі ціни на вироби, зменшення прибутку та плани щодо експорту
- Ринок РЕБ в Україні росте, але не вистачає фахівців та нововведень
- "Залізні куполи" для міст України: як діє та де обмежена радіоелектронна боротьба
Як війна скоригувала стратегію Kvertus і прискорила перехід на smart-РЕБ
Як на ваше стратегічне планування вплинула широкомасштабна війна?
— Наприкінці 2021 року ми розробили п’ятирічну стратегію — і фактично втілили її за 2022-й. Згодом сформували нову — до 2028 року, і рухаємося в її рамках з випередженням. Але нетривале планування стало значно складнішим. У 2025 році стало зрозуміло: планувати навіть рік наперед важко через зміни на фронті й у технологіях. Тому зараз ми працюємо з щоквартальним плануванням і постійними коригуваннями.
До 2025 року ми діяли переважно з класичною технологією “білого шуму” — змінювали частоти, потужність, антени, проте суть залишалася тією самою. Це застаріла й обмежена технологія, результативність якої швидко знижується.
Минулий рік став для нас переломним — від аналогового РЕБ до smart-РЕБ. Ми поєднали радіоелектронну розвідку (РЕР), РЕБ, дистанційне керування та серверну архітектуру в єдину систему. Один оператор тепер може здійснювати контроль за захистом одразу декількох об’єктів критичної інфраструктури з лептопа або планшета. Це дозволило зменшити кількість операторів, уніфікувати систему та зробити її більш дієвою.
Тестування комплексів “Азимут” і “Міраж”. Фото: Kvertus
Ще з 2023 року ми почали активно інвестувати в нові технології, хоча тоді нас не всі розуміли — ринку потрібно було “тут і зараз”. Ми пройшли трансформацію від виробника окремих рішень до повноцінної екосистеми. Сучасні рішення Kvertus базуються на софті, SDR-платах, гнучких кристалах.
Вартість на ваші засоби у 2025 році залишилася незмінною. Ви також зауважували, що у 2026 році очікується великий попит на системи радіоелектронної підтримки. Як це вплине на фронт і виробництво?
— Попит на ці системи не можна порівняти з дронами чи боєприпасами, але їхня важливість для ефективності РЕБ колосальна. Система радіоелектронної підтримки, наприклад наш “Азимут”, діє як снайперський приціл: вона дозволяє точно визначати ворога і працювати виключно проти його дронів, не зачіпаючи своїх.
Це дуже важливо: близько 60% втрат дронів на фронті пов’язані з тим, що РЕБ без підтримки діє “наосліп”. Наша екосистема надає оператору повний контроль: від траєкторії дрона на мапі до відеоперехоплення та аналізу ворожих дронів.
В Україні понад 10 тисяч об’єктів критичної інфраструктури. Фото: Kvertus
Особливо важливо протидіяти “шахедам” у mesh-мережах: коли дрони з’єднуються між собою, оператор може управляти до 15 дронів одночасно. Наша система вміє їх знаходити та виводити з ладу, що стане ключовим фактором захисту критичної інфраструктури у 2026 році.
Сталі ціни на вироби, зменшення прибутку та плани щодо експорту
Ви не збільшували вартість на вироби, навіть випустивши влітку РЕБ-робота Berserk. Як вдається уникати великих збитків?
— Ми працюємо з держзамовленнями та значними обсягами, тому придбання деталей у великій кількості дає нижчу вартість. Крім того, оптимізуємо виробничі процеси: бачимо, де потрібна людина, де ні, налагоджуємо потужності та норми. Безперервне завантаження виробництва дає змогу зменшити собівартість.
Фото: Kvertus
Щодо Berserk, це вузькоспеціалізований виріб під конкретні потреби, замовлень на нього не так багато. Певну кількість поставили силовим структурам, але це не лідер компанії. Основним виробом залишається комплекс Atlas.
Компанія у 2024 році збільшила прибуток до 2,2 млрд грн — у понад 3,5 рази більше, ніж у 2023 році. Чи вдалося за результатами 2025 року ще збільшити прибуток?
— Якщо підсумувати 2025 рік, наш прибуток зменшився приблизно на третину. Усе через те, що ми повністю зосередилися на розробці нових систем і розширенні.
Чи плануєте залучати інвестиції та виходити на зовнішні ринки?
— Ми працюємо на власні кошти, щоб зберегти незалежність. Щодо експорту, ми активно вивчаємо міжнародні перспективи. За останні два роки відвідали понад 25 виставок і понад 20 конференцій і самітів. Якщо у 2024 році доводилося лише заявляти про себе, то у 2025-му вже почалися конструктивні перемовини.
Є два основні шляхи на експорт: прямий, який поки що існує лише на папері, і модель Build with Ukraine — спільні виробництва на території іноземних партнерів. Наприклад, Данія фінансує спільне підприємство: 50% продукції залишається в Данії, 50% повертається в Україну. Ми ведемо переговори з потенційними партнерами і плануємо запустити перші проєкти у 2026 році.
Фото: Kvertus
Попередні домовленості більше дружні, ніж офіційні, проте вони показують готовність до співпраці. Наприклад, Quantum Systems і Frontline Україна підписали меморандум про СП у Берліні — це сигнал, що міжнародний ринок готовий.
Ринок РЕБ в Україні росте, але не вистачає фахівців та нововведень
Виробники дронів зазначають, що деякі їхні спеціалісти отримують до 14 тис. доларів. Яка ситуація з оплатою праці у виробників РЕБ?
— Понад 2 мільйони дронів виготовлено за рік, і ми таких обсягів не маємо. На ринку праці зараз цікава ситуація: дронарі “накручують” зарплати, повторюючи шлях розвитку IT-ринку в Україні.
Високі зарплати отримують переважно керівники та інженери, а нам конкурувати з дронарями складно. Вони забирають найкваліфікованіших спеціалістів. При цьому ми збільшили виробництво: частина команди пішла до дронарів, а решта розвиває нові напрямки та навички всередині компанії.
Наскільки конкурентний ринок РЕБ і радіорозвідки в Україні зараз?
— На початку 2022 року таких виробників було до десяти. Сьогодні — близько 300. Це компанії дуже різного масштабу: від кустарних проєктів до великих виробництв. Саме така масова поява рішень на базі “білого шуму” і змусила нас до переходу в системні, високотехнологічні рішення.
Ефективність “Білого шуму” зменшується через заходи протидії РЕБ, до яких вдаються ворожі оператори дронів. Також на це впливає здешевлення компонентів і масове копіювання. Використовують найдешевші модулі, антени, аби хоч якось працювало.
Тож, ефективність білого шуму стрімко падає. Якщо раніше йшлося про захист на 300–400 метрів, то зараз — 40–50 метрів. Фактично він залишився лише для автомобілів.
Як виробники намагаються компенсувати зниження ефективності?
— Збільшують потужність. Але це веде за собою збільшення енергоспоживання, більші акумулятори, тривалішу зарядку. В умовах проблем з електропостачанням це безвихідна ситуація, яка не вирішує основну проблему. Приблизно 90% — це все ще “білий шум”. І близько 10% — так званий smart РЕБ. Таких рішень небагато, до п’яти. Але навіть вони відрізняються: кожен має власний софт і архітектуру.
Ми ж працюємо на рівні транспортного каналу — нас не цікавлять прошивки дронів і їх оновлення. У нас в єдину мережу об’єднані радіоелектронна розвідка, РЕБ, перехоплення відео, повітряна розвідка, керування з одного робочого місця. Уся інформація через сервер потрапляє в базу даних, діє автоматичне виявлення та нейтралізація. Подібної концепції в Україні зараз ніхто не пропонує.
Як швидко Kvertus вносить інженерні зміни після зворотного зв’язку з фронту?
— Усе залежить від важкості запиту. Прості речі — корпуси, кріплення, ергономіка — ми змінюємо за лічені тижні: швидко замовляємо нові зразки, тестуємо й запускаємо в роботу.
Але більшість запитів — це не зауваження, а ідеї, які потребують серйозної інженерної роботи. Наприклад, у засобі радіоелектронної розвідки “Азимут” функція перехоплення відео з дрона з’явилася після прямої пропозиції фахівця РЕБ під час тестувань. Від ідеї до повністю інтегрованого рішення з софтом і керуванням нам знадобився приблизно місяць.
Фото: Kvertus
Зараз ми працюємо над окремою перешкодою саме проти дронів DJI Mavic — на це є чіткий запит із фронту. Їхній зв’язок став значно стабільнішим, і стандартний «білий шум» вже неефективний, тому ми розробляємо спеціалізоване рішення.
Цикл змін у Kvertus може тривати від одного тижня до кількох місяців — залежно від задачі.
Постійні зміни апаратної частини та покращення прошивки, наприклад через зниження ефективності білого шуму, впливають на вартість?
— Так, особливо у сегменті аналогових рішень. Потужніші модулі та акумулятори дорожчі, зміни курсу гривні та долара теж впливають. Проте у нас великий штат і власна інфраструктура: понад 150 співробітників, 5 тис. м², усі комплектуючі завозимо законно, сплачуємо податки. До того ж із 2025 року ми почали самі виготовляти антени, відмовившись від Китаю.
Незважаючи на подорожчання компонентів, наші продукти, наприклад “Азимут”, зберігають стабільну вартість. Ми намагаємося балансувати: підвищуємо ефективність і розширюємо функціонал, але підвищення вартості робимо лише за обґрунтованих причин.
— Наступне покоління “Азимут”, назване “Рейнджер”, зможе виявляти цілі до 18 тис. метрів (поточний “Азимут” — до 115 км), і, звичайно, його ціна буде вищою через покращені антенно-фідерні системи.
Ви казали, що у Kvertus працює близько 150 співробітників. Як ця цифра змінилася за останні роки?
— Кількість команди постійно змінюється й залежить від ринку та проєктів. Цілком можливо, що у 2026 році нас буде близько 100 людей, адже ми майже повністю переходимо на смарт-РЕБ. А це вже інші вимоги — НВЧ та ВЧ-інженери, спеціалісти з антен, радіочастотних трактів, технологи. Таких кадрів на ринку обмаль, тому оцінювати компанію лише за кількістю співробітників немає сенсу.
Фото: Kvertus
Ринок праці складний: терміни закриття вакансій зросли втричі — з кількох тижнів до 2–3 місяців. Спеціалістів дуже часто переманюють, іноді пропонують вдвічі вищі зарплати, але це реальність ринку.
Працюємо з тим, хто є: мотивуємо, навчаємо, створюємо умови, щоб люди залишалися. Паралельно шукаємо нових — через університети, хакатони, команди.
“Залізні куполи” для міст України: як діє та де обмежена радіоелектронна боротьба
В Україні проблеми з енергетикою й постійні обстріли. Якщо взяти умовний Київ, чи можна порахувати, скільки РЕБ-систем потрібно для захисту міста — на зразок “залізного купола” в Ізраїлі?
— Важливо розуміти: сам по собі РЕБ не є універсальним рішенням. Дієвий захист діє лише в комплексі — з ППО, мобільними вогневими групами, радіотехнічною розвідкою та іншими засобами. Варто також брати до уваги, що технології боротьби з дронами швидко змінюються. Те, що закуповували у 2023 році, вже через рік могло втратити дієвість.
Друге ключове питання — що саме ми захищаємо. В Україні понад 10 тисяч об’єктів критичної інфраструктури, і фізично та фінансово неможливо захистити їх усі одночасно. Тому йдеться про пріоритизацію — визначення, які об’єкти і в яких регіонах потребують захисту в першу чергу.
Це задача кожного міста й області. Зараз ми працюємо з кількома містами — зокрема з Дніпром, Миколаєвом і Львовом — і поступово розширюємо цю співпрацю. Умовні “залізні куполи” над окремими містами — реальна концепція. Проте не над усією Україною: країна надто велика, а Ізраїль у рази менший за площею.
Окрема проблема — дрони на оптоволокні, які не пригнічує РЕБ. Чого очікувати у 2026 році?
— На війні завжди перемагає баланс ціни й якості. Занадто дороге рішення не буде масовим, занадто дешеве — неефективне. Саме тому основною загрозою залишаються дрони на радіозв’язку.
Оптоволоконні дрони дорожчі, повільніші, менш маневрені й мають обмежене застосування. Їх використовують на конкретних напрямках — зокрема для виявлення або прориву РЕБ-захисту перед атаками радіокерованих дронів. Проте масовим інструментом вони не стануть.
Фото: Kvertus
FPV-дрони на радіозв’язку вже літають на відстань до 40 км і обмежені переважно ємністю батареї. З появою ефективніших акумуляторів ця дистанція може зрости до 80 км — і це вже новий рівень загрози. РЕБ не діє проти дронів на оптоволокні, бо там немає радіоканалу. Проти них використовують виключно фізичні засоби — рушниці, сіткомети тощо.
Багато хто каже, що російський РЕБ — один із найкращих у світі. Як він порівнюється з українським?
— Якщо порівнювати російсько-китайський і українсько-китайський РЕБ, технології приблизно ідентичні. Їхня перевага — масштаби та фінансування: вони можуть швидко збільшувати виробництво.
Щодо технологічності — у нових розробках ми часто перевершуємо. Радянська школа РЕБ була сильною, і вони залишаються потужними на далеких відстанях. Загалом, технологічно перевага за Україною, за кількістю — за Росією.
Чи може у 2026 році з’явитися геймченджер у галузі РЕБ?
— Прориву у вигляді «супербластера» не очікую. Проте наша екосистема, яка автоматизує роботу й переводить ручні процеси у системні, дає ефективний захист на відстані.
Це значно полегшує роботу військових: замість того, щоб бігати з рюкзаком, оператор отримує ешелон оборони, який захищає передові позиції та кілл-зону. Чи стане це геймченджером — побачимо, але потенціал великий.