Поділитися
Вручення премії "Оскар-2026" відбудеться вже 15 березня. Переможці, серед яких багато неочікуваних імен, вже відомі. Головними претендентами цього року є кінострічки "Одна битвою за іншою" та "Грішники" — вони вибороли 13 та 16 відзнак відповідно. Останні навіть увійшли до переліку "Найкращі костюми", а хто ще буде змагатися за титул найбільш стильного фільму року — читайте далі.
"Франкенштейн"
Більше двох десятиліть режисер Ґільєрмо дель Торо готувався до екранізації знакового готичного роману Мері Шеллі “Франкенштейн” (1818) — одного з найвпливовіших літературних джерел в історії кінематографа. Дель Торо вільно інтерпретує першоджерело, маючи на меті створити похмуру казку з глибоким етичним підґрунтям. А роботу над убраннями він доручив легендарній Кейт Гоулі. За минулі 20 років вона взяла участь у багатьох відомих проєктах, таких як “Тихоокеанський рубіж” Ґільєрмо дель Торо та “Загін самогубців” Девіда Еєра.
Реклама.
У цій картині Гоулі досягає чогось неймовірного: вона вдягає шаленого вченого Віктора Франкенштайна, якого втілює Оскар Айзек, у вишукані оксамитові сюртуки та прикраси, що заворожують подих. Мія Ґот у ролі Елізабет — об’єкта його жаги — з’являється у шовкових бальних шатах з малюнком-схемою Сонячної системи; яскравих пишних вуалях; аксесуарах для волосся з пір’я, що нагадують ореол; віялах, оздоблених тюлем; рідкісних вінтажних коштовностях Tiffany & Co.; і постає у багатошаровій, ледь не невагомій весільній сукні. Детальніше читайте в нашому розширеному матеріалі про створення костюмів до "Франкенштейна".
"Гамнет"
В основі кінофільму "Гамнет" — роман ірландської письменниці Меґґі О’Фаррелл, який розповідає про відносини Вільяма Шекспіра з його майбутньою дружиною Агнес, народження в 1585 році їхнього сина Гамлета, а також хворобу дитини та раптову смерть у 11 років. За реалізацію роману відповідала режисерка Хлої Чжао, володарка премії "Оскар" за кінострічку "Земля кочівників". Пол Мескаль зіграв молодого Шекспіра, ірландська акторка Джессіка Баклі — його дружину Агнес, а вбрання для них усіх створила Малгося Турзанська.
Малгося Турзанська славиться своїм даром за допомогою костюмів відтворювати історію. Головне — вона не просто відтворює минувшину, а й обережно інтерпретує її, перетворюючи багатовікові форми та тканини на образи, зрозумілі сучасному погляду. Так само вийшло і з “Гамнетом” — костюми єлизаветинської епохи тут майже “справжні”. На екрані глядач спостерігає не копії суконь XVI століття, а вбрання, що переживають разом із ключовими героями всі їхні почуття та біль. Основним джерелом інформації для Турзанської стали полотна того часу, адже одяг робітничого класу фізично не міг зберегтися протягом століть, на відміну від шат аристократів. Найчастіше вона зверталася до робіт фламандського митця Себастьяна Вранкса, який часто зображував селян за буденними справами. Саме там Турзанська помітила палітру кольорів, яку згодом відтворила на екрані. Наприклад, гардероб головної героїні Агнес побудований на помаранчево-червоних кольорах, які після трагедії переходять у глибокі фіолетові та сливові. Так художниця з костюмів підкреслює зміни в психологічному стані Агнес, яка в останній сцені знову постає в червоному — адже життя продовжується попри все.
"Марті Супрім. Геній комбінацій"
“Марті Супрім. Геній комбінацій” — пригодницька комедія про Марті Маузера. Цей амбітний фантазер з Нью-Йорка прагне перетворити настільний теніс з малопомітного хобі на власний шлях до тріумфу. Образ Марті чудово втілив Тімоті Шаламе. Художниця з костюмів Міяко Белліцці мислила масштабно — так само, як і сам персонаж. Для цього їй потрібно було відповісти на основне питання: яким Марті Маузер хоче показатися світові?
У цій психологічній драмі про чоловіка, який прагне величі, покладаючись на мрію, волю та харизму, одяг виступає важливим інструментом: він формує образ і втілює кредо головного героя — “прикидайся, поки не досягнеш мети”. Прагнення Марті — величезні. Перше, що на це вказує, — сірий костюм у прозорому чохлі з хімчистки. Саме цей елемент, на думку Белліцці, найточніше характеризує Марті: “Такий одяг носить людина, якою він мріє бути”. Щоб відтворити “вищий” світ, який представляє одна з головних героїнь фільму — Кей (Ґвінет Пелтроу), команда звернулася до ранніх колекцій Balenciaga та Dior — модних брендів, заснованих саме в той період. Більше про вбрання з кінострічки читайте тут.
"Грішники"
Фільм жахів “Грішники” став найбільш номінованим на “Оскар” в історії кіно, здобувши 16 номінацій, зокрема в категоріях “Найкращий фільм” і “Найкращий режисер”. Кінокритики також відзначили візуальну складову картини — художниця з костюмів Рут Картер боротиметься за свою третю статуетку. Перші дві нагороди “Оскар” вона здобула у 2019-му та 2023-му за роботу над “Чорною Пантерою”.
Події кінофільму “Грішники” розгортаються у 1930-х роках у Міссісіпі, де брати Смоук та Стек, які повернулися з Першої світової війни, мріють відкрити блюз-клуб. Саме на цьому вирішила зосередитися Рут Картер, а не на жанрі хорору. Її цікавили стиль жителів південних штатів того часу, культура блюзу та зв’язок ключових персонажів з африканським корінням. Орієнтувалася художниця на картини й фотографії епохи; особливо їй допомогла творчість Юдори Велті — письменниці й фотографині, яка об’їздила Південь та фотографувала життя звичайних людей. Саме цю простоту Картер і прагнула передати, додавши їй виразності через гру з кольором. Вона також наголошує, що для неї було надзвичайно важливою уважність до деталей, тож навіть у нічних сценах герої виглядають спітнілими — адже в цих місцях спека не зникає навіть після заходу сонця.
"Аватар: вогонь і попіл"
Візуальна частина є надважливою для всесвіту “Аватара” — художниця з костюмів Дебора Лінн Скотт отримала широке поле для творчості, адже у третій частині історії про жителів Пандори з’являється багато нових дійових осіб.
Кожен — зі своїм характером і бекграундом. Наприклад, торговці вітром, для яких художниця підібрала плетені текстури. Ідея полягала в тому, що як вічні мандрівники вони літають дуже високо, а там холодно, тому одяг має їх захищати. Так вимальовувався образ кожного нового персонажа. Додаткова трудність роботи над цим проєктом полягала в тому, що спочатку команда під керівництвом Скотт створювала образи для реальних людей, а вже потім передавала ці рішення технічній команді для оцифрування її задумів.
