Серед найцікавіших експозицій поточного місяця — свіжі твори Павла Макова в The Naked Room, неповторна виставка, присвячена Сержу Лифарю, в Музеї історії міста Києва, і масштабний проєкт Матвія Вайсберга в Українському Домі.
“ПІСЛЯМОВА (або пейзаж із фіговим листом)”
The Naked Room
Реклама.
до 8 лютого
Експозиція одного з найбільш знаних українських творців Павла Макова презентує нові роботи з серії “Абракадабра”. Це своєрідний післямова до однойменної авторської книжки митця, що була видана IST Publishing у грудні. У даному проєкті творець фіксує стан після завершення значного циклу, над яким працював останні 11 років, і потребу “проговорити”, коли основне вже начебто висловлено.
“В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг”
Український Дім
з 28 січня до 15 лютого
Експозиція до Міжнародного дня вшанування пам’яті жертв Голокосту, який щорічно відзначається 27 січня, у день звільнення бранців нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау, запрошує відвідувачів до осмислення цієї трагедії через тексти суспільних діячів, витяги з розповідей людей, що пережили її, архівні кіноматеріали, першу у світі симфонію про Голокост, написану Дмитром Клебановим, і роботи київського живописця Матвія Вайсберга. В експозиції зібрано понад 200 його живописних і графічних робіт, створених впродовж останніх трьох десятиліть. Ключовий твір “Сім днів” виступає візуальною метафорою пошуку значення — переходу з темряви до світла, з хаосу до порядку, з втрати до пам’яті.
"Серж Лифар. Моя Одіссея із Києва до Києва"
Музей історії міста Києва
до 1 лютого
"Серж Лифар. Моя Одіссея із Києва до Києва" — виставковий проєкт до 120-річчя одного з найвидатніших танцюристів XX століття, славетного артиста балету, хореографа, викладача, що допоможе глибше збагнути його. В експозиції представлені зокрема численні листи, записи, театральні буклети — глядачі зможуть переконатися, як багато митець мандрував та гастролював світом. Наче птах, подібно до Ікара, він літав дуже високо, але думками завжди повертався до Києва. Знамениті крила до сценічного костюма Ікара з однойменної балетної постановки 1935 року, з якими він покидав Паризьку оперу, також демонструються на виставці.
“З художницями, кураторками, золотими заходами сонця”
Музей Ханенків
до 8 березня
Проєкт “З художницями, кураторками, золотими заходами сонця” — перша сольна виставка Анни Сапон, яка презентує серію з 11 великих “килимів” на полотні, виконаних в техніці тафтингу, а також два артоб’єкти, ескізи, живопис, тексти, що дадуть змогу краще відчути її мистецький світ.
Анна Сапон — мисткиня, співзасновниця майстерні “ательєнормально” та “Прекарні” — мистецького осередку для спільної роботи нейротипових і нейровідмінних митців та мисткинь. Кураторкою виставки стала Катя Лібкінд, співзасновниця “ательєнормально” та “Прекарні”, художниця й кураторка мистецьких проєктів. У своїх міркуваннях Анна Сапон прагне наблизитися до образу райської краси. Її роботи, тексти й пісні сповнені образами золотих водоспадів, прочинених брам, променистого повітря та максимально насичених відчуттів. До кожного килима Анна додає вірш — те, що килим міг би висловити глядачам.
"Для всіх, хто "на материку""
the stein studio
до 1 лютого
У загальному просторі майже не представлений щоденний досвід людей, котрі живуть в окупації, зазначають організатори виставки "Для всіх, хто "на материку"". Не мова опору й не узагальнений образ “життя під гнітом”, а щоденна реальність: побут, острах, пристосування, мовчання, внутрішні поступки. Ці засвідчення не вкладаються у звичні рамки й тому зрідка стають видимими.
Виставка представляє тексти й роздуми щодо них анонімної авторки блогу під псевдонімом Ганна Смілка, яка досі перебуває всередині окупованої Донеччини. У ньому авторка описує реальність захопленого Донецька, документуючи свої будні та дійсність окупаційних адміністрацій, способи пропаганди та вплив тривалої російської окупації на місцевих жителів, ділячись своїми висновками. Експонати виставки створені на основі текстів Ганни.
“Мистецький родовід. Спадковість і новаторство”
Національний музей “Київська картинна галерея”
Чи здатна творчість бути спадковою? Про це розмірковують на виставці у Київській національній картинній галереї, яка представляє роботи представників 35 відомих українських художніх родин: від класиків до сучасних митців. Криволапи, Чичкани, Яблонська-Отрощенки-Атаян, Тістол-Скугарєва — тут можна побачити роботи найвидатніших українських авторів, що охоплюють майже сто років, від 1930-х і дотепер.
"О 2:47 в коридорі я побачила море. Сон як акт опору"
Галерея Garage 33 (біля метро "Сирець")
Галерея, яку торік заснувала мисткиня Марія Куліковська, розпочинає рік імерсивною персональною виставкою “О 2:47 в коридорі я побачила море. Сон як акт опору” художниці Поліни Чоні у колаборації з психоаналітикинею Тетою Цибульник та композитором Максимом Раздобудьком. Проєкт, над котрим художниця працювала більше року, досліджує сон як форму ментального спротиву та простір внутрішньої витримки в умовах втрати опори, війни й тривалої вразливості. Виставка постає як живий, перемінний простір, що змінюється у часі й вибудовує рухливий діалог між тілом, побутом і архітектурою сну.
Відвідати виставку можна у вихідні з 11:00 до 15:00 або у будні виключно за попередньою домовленістю.