«Буремний перевал», чия прем’єра запланована на 12 лютого, є нетиповою романтичною екранізацією, а сміливим переосмисленням твору Емілі Бронте. У погляді британської режисерки Еміралд Фіннелл фільм має намір зламати звичні рамки костюмованої драми, свідомо поєднуючи перебільшені декорації, дивовижні костюми, ігрову побудову всесвіту, надмірну іронію та безкомпромісну мелодраму.
Реклама.
Отже, яке ж кіно надихнуло цей зухвалий і масштабний задум? За словами Марго Роббі, виконавиці провідної ролі “Буремного перевалу”, серед джерел натхнення Фіннелл — “Щоденник пам’яті”, “Англійський пацієнт” і “Титанік” — великі історії кохання. Фіннелл підкреслює, що роман Емілі Бронте часто сприймають як надмірно жорстокий та незвичний для любовної історії, проте це все ж історія кохання — незручна, радикальна та відверта. Досліджуючи твір, вона переглянула багато улюблених кінострічок про любов — тих, що руйнують жанрові правила та демонструють кохання у всій його темній, хворобливій та дивній красі. Перегляньте ці кінокартини — і ви глибше зрозумієте, яким буде новий “Буремний перевал”.
«Далеко від шаленого натовпу» (1967)
Відомий роман Томаса Гарді неодноразово екранізували (остання — у 2015 році з Кері Малліган), проте версія Джона Шлезінґера з чарівною Джулі Крісті й досі вважається еталонною. Пасторальні краєвиди, розкішний гардероб у стилі котедж-кору та грандіозний масштаб — усього цього, безсумнівно, бажає й новий “Буремний перевал”. Особливі відзнаки — за пристрасні сцени розривання корсетів.
«Ослина шкура» (1970)
Якщо ви полюбляєте фантастичні мюзикли Жака Демі — “Шербурзькі парасольки” та “Дівчата з Рошфора”, — варто переглянути й цю незвичайну казку. Катрін Денев втілює мультяшну принцесу в чудових сукнях і коштовностях, від яких сліпить очі. Вона збігає з чарівного королівства в ослиній шкурі, щоб уникнути примусового шлюбу з власним батьком. Безглузді пісні та демонстративно гротескна фея-хрещена (Дельфін Сейріґ) лише підсилюють відчуття безладу.
«Нічний портьє» (1974)
Еротичний трилер Ліліани Кавані навіть через десятиліття не перестає вражати. Шарлотта Ремплінґ грає колишню в’язницю концтабору, котра у Відні 1950-х знову зустрічає свого мучителя — колишнього офіцера СС (Дірк Боґард). Їхні садомазохістські відносини переростають у згубну нав’язливу ідею, вбивства й зраду. Захопливо й глибоко тривожно.
«Автокатастрофа» (Crash, 1996)
Задовго до “Титану” Джулії Дюкурно Девід Кроненберґ досліджував заборонену еротичну пристрасть до автомобільних аварій. Джеймс Спейдер грає чоловіка, котрий після ДТП відкриває в собі фетиш до зіткнень і занурюється у світ збочених фантазій, небезпечних трюків і понівечених автівок. Еміралд Фіннелл називає його “крижаним, брехтівським, надзвичайно кемповим і моторошно прекрасним”.
«Ромео + Джульєтта» (1996)
Чудова барокова трагедія База Лурмана — один із головних орієнтирів для “Буремного перевалу”. “Цей фільм змінив уявлення про екранізацію, — зазначає Фіннелл. — він дотепний і водночас настільки чуттєвий, що крає серце”. У ньому дивовижне все – від гри Леонардо Ді Капріо до саундтреків 90-х.
«Кінець роману» (1999)
Витончена екранізація однойменного роману Ґрема Ґріна від Ніла Джордана. У задимлених лондонських салонах 1940-х письменник (Рейф Файнс) знову зустрічає колишню кохану (Джуліанна Мур). Заборонені почуття й болісне з’ясування причин розриву — справжня втіха для глядача.
«Роман» (1999)
Провокаційне дослідження жіночого мазохізму від французької режисерки Катрін Брейя. Скромна вчителька початкових класів (Каролін Дюсе) полишає буденні відносини, щоб знайти власну сексуальну свободу. Сенсаційне й безкомпромісне кіно — класичний вибір Фіннелл.
«Синя Борода» (2009)
Ще одна робота Брей: похмура костюмована фантазія про шляхетного вбивцю дружин, побачена очима його юної нареченої. Містична, розкішна та непередбачувана — наче сон у мареві.
«Служниця» (2016)
Режисерська версія еротичного трилера Пака Чхан Ука — блискуча адаптація роману Сари Вотерс «Тонка робота». Холодна й водночас палко чуттєва історія японської спадкоємиці 1930-х і її корейської служниці — бездоганно відзнятий шедевр.
«Фатальна спокуса» (2017)
«Я могла б обрати багато фільмів Софії Копполи, — говорить Фіннелл. — Її талант до «не-зовсім-історій кохання» неймовірний». Поранений солдат (Колін Фаррелл) потрапляє в пансіон для дівчат під час Громадянської війни. Те, що відбувається далі, — набагато гірше, ніж здається. Клаустрофобна, кривава й гіпнотична драма.
За матеріалами www.vogue.co.uk