Ну-ну, я теж думала, що це божевілля і черговий «заскок» моєї знайомої – дуже «розпачливої» домогосподарки. Але минуло місяці два після її одкровення, і я сіла за зошит – складати це меню. Надвечір роздруковані листи вже висіли на холодильнику, а ще за кілька днів діти спробували пред'явити претензії на тему того, що я приготувала не те, що вони чекали. Як би там не було, меню на холодильнику вже не висить, але я продовжую його слідувати. Рік як.
Я не говорю, що така система підійде всім. Є люди, які будь-які межі сприймають як обмеження свободи. Мовляв, у меню стоїть стейк, а я хочу суші. Якщо ви із категорії таких, далі можна не читати. Пишу для тих, хто приготування вечері сприймає не як віртуозне мистецтво, а необхідну рутину. Що, втім, не означає, що ми не любимо готувати. Дуже! Але ліміт часу завжди вносить корективи до наших захоплень. Я готова довго господарювати на кухні, але не в будній день, коли їжу треба приготувати з «5 до 6», бо о п'ятій ти приходиш з роботи, а до 7 у дитини тренування.
Спочатку розберемося, навіщо це потрібно?
Перше – планування бюджету на їжу. Крім власне меню, в листочку є ще кілька граф, де вказується кількість їжі, яку треба купити про запас, і те, що ми купуємо напередодні. На жаль, від покупки продуктів на місяць вперед мені довелося поки що відмовитися, але скоро я до цього повернуся.
Друге – і найважливіше. Раніше для мене думки про те, що приготувати на вечерю, займали більше часу, ніж процес приготування їжі. Це пригнічувало, про збалансованість харчування протягом тижня говорити не доводилося (той самий рис на гарнір один тиждень міг бути три рази, а інший – жодного разу), а вже як страждали мої нерви! Але тепер моє життя перестало бути хаосом, вірніше, тепер я можу ним керувати. Я не забиваю собі голову тим, що ж купити у супермаркеті, і не страждаю з приводу того, що охолоджене м'ясо закінчилося – я розморожую те, що купила раніше з ранку, бо твердо знаю, що сім'я їстиме на вечерю.
Прихильники планування пропонують почати з того, щоб протягом кількох тижнів скрупульозно записувати, що ми готуємо. Це потрібно для того, щоб знати приблизно кількість страв, які будуть включені в наше меню. Але мені це здалося рутинним та нудним. Тому я пішла іншим шляхом. Я почала чергувати вечері днями тижня. Наприклад, у вівторок у мене рис чи гречка. Але не просто як каша, а як цілісна страва: рис по-королівськи в молоці, плов, гречка купецько або гречка з печінкою. Тепер я твердо знаю, що в понеділок я готую пасту (о скільки нових рецептів з макаронами я тепер знаю!), а в п'ятницю в мене якийсь пиріг або піца.
Взагалі, в ідеалі складати меню треба на всі їди. Але для мене актуальні саме вечері. На сніданок ми харчуємось досить одноманітно і все по-різному. Обідаємо частково поза домом. Тому питання приготування супу гостро не стоїть. Отже, залишаються лише вечері.
З роботою мені пощастило в тому плані, що маю дні більш завантажені і менше. Тому в ті дні, коли я можу прийти пізніше, я планую легші у приготуванні страви. Якщо у вас не такий жорсткий графік, то меню може бути більш рухомим. А якщо ви і продукти купуєте на місяць або хоча б на тиждень наперед, то проблем із заміною виникнути не повинно.
За меню я живу вже рік. Згодом я перестала дотримуватися жорсткого графіка: перший понеділок – паста з морепродуктами, другий – з шинкою, третій – болоньєзе. Але головне – я звільнила свою голову від непотрібних думок, що приготувати. Я це просто знаю. А значить можу подумати про щось інше – про майбутню поїздку до Італії, наприклад. Я не купую в магазині зайвих продуктів, а отже, економлю. Спробуйте і ви – раптом вам сподобається.
______________________________________
Від редакції:
Для нас тема планування харчування стала настільки цікавою, що ми навіть створили сайт, який допомагає складати меню та формувати автоматичний список покупок. Запрошуємо вас спробувати скласти своє меню чи скористатися нашим.