Ви коли-небудь запитували себе, чи шкідливо терпіти, якщо хочеться в туалет і які можуть бути наслідки таких дій? Адже всім нам хоча б раз доводилося долати своє природне бажання… І в нашій сьогоднішній статті ми розповімо про проблеми, пов'язані з цим.
Скільки разів у житті вам доводилося терпіти та відкладати свій похід у туалет ? Ви працюєте, постійно чимось зайняті і сходити в туалет весь час «ніколи», хоча ви відчуваєте, що ваш організм потребує цього. Іноді ми справді можемо «перетерпіти» позиви до сечовипускання і відкласти свій похід у туалет на 3-4 години, щоб дістатися додому, наприклад, і спокійно зробити всі справи у звичній обстановці.
Так може відбуватися один чи два рази на тиждень, але що робити, якщо терпіння стає справою звичною? Адже є люди, які почуваються зручно тільки у власній ванній кімнаті і намагаються уникати громадських туалетів , включаючи ті, що знаходяться у них на роботі.
З огляду на цей факт, ми хотіли б вас попередити, що з такою звичкою слід бути дуже обережними. У довгостроковій перспективі вона може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, про які потрібно знати. Читайте про це у нашій сьогоднішній статті.
1. Інфекції
Ніколи не слід забувати про те, що сеча, так само як і вода, з усіма продуктами-відходами, яких організм більше не потребує, фільтрується нирками. Таким чином, у сечовому міхурі у нас накопичується цілий «букет» всіляких відходів, кислот та аміаку , які поступово можуть пошкодити стінки сечовивідних шляхів та самого сечового міхура.
Також не можна забувати і те, що кожного разу, як ми йдемо в туалет, ми позбавляємо свій організм від бактерій, що скупчилися в уретрі, запобігаючи тим самим їх потраплянню в інші області, де вони можуть викликати інфекції. Але що відбувається в тих випадках, коли з якихось причин ми не можемо сходити в туалет і змушені терпіти?
А відбувається таке: ці бактерії знаходяться в нашому організмі протягом більш тривалого часу, а значить підвищується ризик того, що вони «прикріпляться» до стінок сечового міхура або сечовивідних шляхів і стануть причиною такого неприємного та хворобливого явища, як цистит. Тож терпіти не варто! Краще таки сходити в туалет.
2. Збільшення сечового міхура
Як правило, сечовий міхур вміщує від 150 до 200 мл рідини (залежно від індивідуальних особливостей організму). Коли сечовий міхур наповнюється, активуються рецептори, які посилають у мозок сигнал, що настав час сходити до туалету. Тоді мозок, у свою чергу, активізує почуття дискомфорту, а іноді навіть болю, щоб ми негайно пішли спорожняти свій сечовий міхур.
Що станеться, якщо ми цього не зробимо? Що буде, якщо ми не прислухаємось до свого мозку? Якщо ми продовжимо щось робити, долаючи своє природне бажання? А ще питимемо і їстим, дозволяючи, таким чином, рідини накопичуватися в своєму організмі? Стінки нашого сечового міхура продовжуватимуть розсуватись… Це не найбезпечніше явище, і про це слід знати.
3. Камені у нирках
Деякі захворювання настільки ж неприємні і болючі, як ниркові кольки. Одні люди більш схильні до того, щоб у них у нирках утворювалися камені, ніж інші, проте здебільшого причиною їхньої появи є саме утримання сечі в організмі протягом тривалого часу.
Якщо ви з тих, хто весь день ходить з повним сечовим міхуром і терпить до тих пір, поки не виявиться вдома, то вам слід знати, що, крім появи можливих інфекцій, ви сприяєте тому, що в нирках починають утворюватися маленькі кристалики (зазвичай складаються з кальцію, фосфатів, амонію і магнію).
Це «відходи», які легко потрапляють у нирки і залишаються там, поступово перетворюючись з невеликих кристалів на справжні камені. Виведення цих каменів з організму дуже болюче і завдає людині багато страждань.
Тому намагайтеся все-таки відвідувати туалет кожного разу, коли у вас виникне таке бажання.
4. Пухирно-сечовідний рефлюкс
Міхурово-сечовідний рефлюкс – це дуже серйозна проблема, про яку потрібно знати і яка може виникнути через неправильну звичку сечовипускання.
Дане захворювання розвивається тоді, коли сеча замість того, щоб бути віддаленою з організму після того, як була якийсь час у сечовому міхурі, повертається назад до уретри та нирок. Це спричиняє серйозні інфекції.
Як правило, міхурово-сечовідний рефлюкс має кілька стадій, від I до V, залежно від тяжкості випадку. У першій фазі, найлегшій, сеча досягає сечоводів. А от коли рефлюкс сечі досягає щодня нирок, можна вже говорити про V фазу.
Це справді вже дуже серйозно, оскільки крім можливих інфекцій, можна завдати серйозної шкоди ниркам. Майте це на увазі!
5. Якщо терпітимете, з'являться дискомфорт і втома
Отже, терпіти, коли хочеться до туалету, справді дуже шкідливо. Доктор Бенджамін Брукер, асистент професора урології в NYU Langone Medical Center, вважає, що потрібно знайти «золоту середину»: не бігти за легкого позову, але й не доводити до больових відчуттів. Головне, не слід перетворювати це на звичку. І якщо ваш організм сигналізує вам про те, що настав час відвідати туалет, то бажано не чекати більше 10-15 хвилин. Після цього часу мозок перестане посилати нам сигнали і тоді можуть виникнути серйозні наслідки.
Ви відчуватимете здуття живота, крім того, крім скупчення зайвої рідини та токсинів в організмі, ви відчуєте озноб, а потім і біль у ділянці малого тазу. Іншими словами, ви більше не відчуватимете самого позову до сечовипускання, але станете помітно більш втомленими і повільними.
Зазвичай це призводить до того, що людина починає споживати більше рідини, щоб підбадьоритися, а це лише посилює ситуацію.
Так що якщо вам хочеться сходити в туалет, терпіти не слід, інакше це може негативно вплинути на ваше здоров'я.