Напередодні свят ми навідались у гості до теплого помешкання івентпродюсерки Ірини Ковальчук – щирої прихильниці гостинності, — аби поговорити про те, як еволюціонує традиція, що обов’язково має прикрашати святковий стіл, а також дізнатись в Ірини про її улюблені рецептури зимових коктейлів.
Реклама.
Promotion
“Мій дім – це оаза затишку, адже з моєю діяльністю найкраща відпустка – це значуща тиша, з близькими, рідними, чотирилапими друзями”, – промовляє з усмішкою власниця івент-агенції Ultra Promo Ірина Ковальчук. Наша розмова відбувається за кілька днів до Різдва — в найбільш напружений час для особистості, яка вже більше ніж 25 років організовує одні з найефектніших подій в країні: від модного дефіле для Helen Marlen на Софійській площі до експозиції старовинних коштовностей Van Cleef & Arpels у Національному художньому музеї та грандіозного святкування 200-річчя славетного шотландського віскі The Macallan, а також закриті приватні дійства. Перед інтерв’ю команда Ірини реалізувала три масштабні івенти у Києві, “завершила черговий значний проєкт”, і тільки зараз вона може дозволити собі розслабитись — в колі найдорожчих, готуючись до Різдва, яке вважає своїм обожнюваним святом року нарівні з Великоднем.
До звичаїв у її сім’ї, котра походить з містечка Борислав Львівської області у передгір’ї Карпат, завжди ставилися з великою повагою. Іра пригадує, що вранці маленькою дитиною прокидалась від звуку товкачика, яким розтирали мак у макітрі – цим у родині завжди займались чоловіки: дідусь, тато, брат. Ранок 24 грудня в самої Ірини зазвичай розпочинається з прибирання та оздоблення будинку, а також приємної клопоту на кухні: Іра з усмішкою зазначає, що якщо протягом року на інші урочистості може замовити кейтеринг чи наїдки в ресторані, на Різдво та Великдень готує все самостійно, або спільно з мамою.
Ірина Ковальчук — істинна представниця Різдва в Києві: кожного року 24 грудня на святкову вечерю до її комфортного будинку на Обухівщині приїжджають київські творці, модельєри та стилісти. Дім, переповнений мистецтвом, літературою, багатою колекцією посуду та вишитих блуз, стає місцем зустрічі однодумців. Ірина обожнює куховарити й чудово відчуває сервірування, а три роки тому започаткувала власний бренд OSELYA Home and Garden, що популяризує культуру вбрання для дому та декорування, опираючись на українські традиції. А до Різдва Ірина Ковальчук презентувала особливу книгу: “Гостинна оселя. Свято вдома і не вдома” розповідає про майстерність гостинності, улюблені страви Ірини та найвишуканіші коктейлі та про те, як організувати душевне свято для близьких чи масштабний захід, на якому
гості почуватимуться наче у казці.
“Моя медитація — приготування їжі, — ділиться Ковальчук. — Ще більше люблю готувати для відвідувачів: у моєму домі майже не трапляється вихідних без товариства, і ми завжди щось творимо разом. Нещодавно я проводила майстер-клас з виготовлення пасти для подруг, а ще ми смакували віскі й міксували коктейлі з професійним барменом. Чогось навчилися, чимось надихнулися — справжній edutainment, вечір з користю”.
Різдвяне меню в оселі Ірини щоразу змінюється — Ірина Ковальчук впевнена, що традиція повинна жити й перетворюватися з часом: тільки тоді вона дійсно актуальна. “Звичайно, є незмінні речі. Насамперед, усі наїдки на різдвяному столі мають бути пісними. По-друге, і в дитинстві, і сьогодні на моєму столі завжди є кутя та оселедець. Останній я готую за рецептом бабусі — з духмяними травами, цибулею, в соусі”, — пояснює вона. Звичне меню господиня урізноманітнює новими стравами: пропонує, наприклад, подати ікру в гарних креманках або замінити оселедець екзотичною рибою. Цього Різдва Ковальчук готує лангустини з травами в обгортці з лосося. “Я дуже поважаю традиції: ранок напередодні Різдва завжди починаю з того, що стелю під скатертину сіно, а по кутах столу розкладаю часник — так робили мої батьки, і я з радістю це продовжую. Але разом з тим я за те, щоб меню оновлювалося: ми сучасні люди, з іншими потребами та продуктами”.
До столу Іра подає ігристе, українську горілку, а як дижестив — коктейлі. Цього Різдва вона пригощає гостей напоями на основі віскі The Macallan — знаменитого шотландського бренду з 200-річною історією, відомого беззастережною якістю своїх односолодових віскі та кропіткою роботою з витримкою. Напій визріває в ретельно відібраних дубових бочках, що формують глибину смаку й багатогранний характер. На столі в Ірини — гармонійний The Macallan Double Cask, преміальний Sherry Oak, витриманий виключно в бочках з європейського дуба, просочених хересом, а також лімітована серія The Macallan A Night on Earth з ніжним, бархатистим смаком.
Зі слів Ірини, коктейлі на основі віскі — ідеальний зимовий напій, оскільки це завжди “про теплу вечерю з найріднішими людьми біля вогню, про змістовні бесіди, спільне читання й обговорення книг. Це напій не лише для вечірок, а для тихого вечора вдома”, — стверджує Ковальчук.
У її колекції — декілька сотень фужерів для різних трунків, від шампанського до вермуту. Серед улюблених — келихи для віскі Saint Louis Cadence, розширені догори й ледь відігнуті назовні, “неймовірно витончені”, а також важкі кришталеві old fashioned Saint Louis Manhattan. “Щоразу, тримаючи ці келихи в руках, я думаю про мистецтво кришталю і про майстрів, які створюють їх власноруч”, — ділиться вона.
У цих келихах Ірина подає на Різдво один зі своїх улюблених коктейлів — The Macallan Grove на основі The Macallan Double Cask 12 Years Old. Відтворити його вдома дуже просто: знадобляться 50 мл віскі The Macallan Double Cask 12 Years Old, 25 мл лимонного фрешу, трішки води та цукор або простий сироп (у пропорції 1:1 цукор і вода). Сироп варто додавати поступово, коригуючи баланс солодкості під свій смак. “Віскі врівноважує лимон, але лимон додає пікантності коктейлю – і саме віскі The Macallan Double Cask 12 Years Old найкраще смакує цьому коктейлю”. “Додайте всі складники в шейкер, наповнений льодом, ретельно збовтайте й подайте в гарній склянці, прикрасивши вишнею мараскіно”. До віскі підходять добре витримані сири, копчене м'ясо, баранина, барбекю. Ну а темний шоколад з віскі — окрема насолода.
Та навіть після найбільш теплих свят, зізнається Ірина, їй потрібен час для себе. У великому домі на Обухівщині, за 40 хвилин дороги від столиці, де завжди велелюдно, лунає сміх і собачий гавкіт — у Ірини дві собаки, Сара та Белла, — її улюбленими куточками для усамітнення залишаються спальня й ванна. “Саме там я читаю й слухаю музику — ніколи мимохідь, завжди уважно”, — ділиться вона.
Ті, хто бував вдома у Ірини, знають: книги (як і мистецтво) тут повсюди. На кухні — публікації з рецептами, у вітальні — книги з історії мистецтва, дизайну й архітектури, у спальні — белетристика, праці про художників-модерністів Олександру Екстер та Анатоля Петрицького, альбом “Мальовані миски Поділля”. Коли я питаю, який коктейль Ірина обере для спокійного вечора наодинці, з чудовою книгою, то Іра називає The Macallan Sherry Oak 18 Years Old, "віскі особливої глибини та насиченості, що закликає уповільнитись”.
Серед нещодавно прочитаного самою Іриною — інтерв’ю Сюзан Зонтаг Джонатану Котту для журналу Rolling Stone, що недавно вийшло у видавництві “Основи”. “Ідеї Зонтаг про відповідальність, культуру й мистецтво, про уривчастість моменту мені дуже імпонують, — говорить Ірина. — Ця книга захоплює, і я повертаюся до неї знов і знов. Сюзан казала, що відчувати себе сильною їй допомагають праця й закоханість. Перефразовуючи, скажу: мене робить сильною любов до моєї праці”.
