Ось я люблю тварин. Особливо собак та кішок. Ще рибок люблю. А тому в мене вдома завжди був повний «боєкомплект» цих звірят. Хоча рибки – це, мабуть, не звірятка. Те, що любити звірят «здалеку», пограти з сусідським кошеням, потріпати собачку за вухом – це дуже мило, але мати їх у будинку – дещо інше задоволення, з відповідальною відповіддю, вже сказано в статтях моїх шановних колег.
Поговорити хочу про інше — про вирішення побутових проблем, що випливають із любові до фауни та спільного проживання з представниками цієї в умовах міської квартири. Простіше кажучи, як перетворити співіснування з волохатими, пазуристими, шерстистими і не дуже на одній окремо взятій площі квартири не на вічне невдоволення собою та вихованцями, а на щоденний взаємообмін позитивними емоціями.
Для мене основні побутові проблеми, що періодично намагаються вийти з-під контролю — це шерсть домашніх улюбленців і запахи тварин у будинку. Погодьтеся, і те, й інше досить неприємно. І наявність цих проблем не залежить ні від довжини вовни вихованця, ні від статевої приналежності. Хоча практика показує, що коти в частині псування атмосфери в будинку набагато винахідливіші.
Я не належу до категорії болісно охайних людей, повна відсутність бактерій та абсолютна стерильність у домі не є моя маніакальна самоціль. Але моя «тонка душевна організація» (піднесла надушену хустинку до носа і закотила очі) страждає від розуміння, що шерсть — чудовий алерген, а разом з біологічними виділеннями тварин — найкращий рознощик і благодатне середовище для будь-якої хворої бактеріальної бяки.
І ось, з метою вироблення стратегії гармонійного співіснування моїх гігієнічних претензій та біологічних потреб звіряток, методом «наукового тику» розробила для себе кілька нехитрих прийомів, як підтримати гігієну та чистоту в будинку, якими з вами хочу поділитися.
Вовна
Сезонна линяння – це сезонна линяння, і нікуди від цього факту не подітися. Але все ж таки цю напасть можна полегшити не тільки собі, а й животині. Звичайно, можна, стиснувши зуби, стоїчно щогодини виметати клубки вовни з кутів і виловлювати її з каструлі з супом. Але все ж простіше в перші ж дні линяння викупати животину, з подальшою обробкою бальзамом для вовни, і ретельно вичісати.
Після цієї процедури ще пару днів собака чи кішка підлинюватимуть, але далі стане легше. І якщо протягом усього періоду линяння ви щодня зможете приділити хвилин 10-15 на вичісування вашого улюбленця, линька пройде для вас обох із меншим стресом. Так, і позбавляючи вихованця від вовни, що випадає, ви тим самим дуже йому допомагаєте, забезпечуючи здоровий стан шкіри.
Вичісую я своїх вихованців пуходіркою з довгими зубами, а іноді звичайним старим масажним гребінцем. І ще я помітила, що ця процедура має додатковий терапевтичний ефект для мене коханої – це чудовий засіб для зняття стресу. А вже як вихованцям подобається!
З цілорічним подлінення потрібно боротися трохи інакше – ця проблема лежить вже у ветеринарній області. Сильна линяння в недозволений час – ознака нестачі в організмі важливих мікроелементів, а значить відсутності балансу в харчуванні. Зазвичай ця проблема гостро стоїть у власників, які годують тварин «натуралкою».
Я вважаю за краще використовувати сухі корми, але не дешеві, типу Віскас і Педігрі. Ці корми, хай вибачать мене виробники, на мій погляд, отрута для наших вихованців. Є хороші корми, хай і трохи дорожчі, але здоров'я мого чада для мене дорожче. І до них всякі вітамінки вже можна не додавати.
Прихильникам натурального годування необхідно обов'язково включати до корму вітамінні добавки, але синтетичними вітамінами я б не захоплювалася. Відмінний засіб, зокрема для собак – квітковий пилок. У ній є все необхідне для собачого організму, в тому числі і для вовни. Немає лише кальцію, потрібного кісток, він дається тваринам окремо. До речі, кефір, сир, печенюшки – це не є корм, це є добавка до корму. Цілком сумісна з «сушкою».
Тепер кілька слів про боротьбу з шерстю у будинку. Багато власників вважають, що килими в будинку та тварини не сумісні. Я цього не стверджувала б. До речі, цуценятам бігати по слизькій підлозі вкрай шкідливо під час формування кісток. З практичних порад – миючі пилососи в боротьбі з шерстю марні. Хоча для загального очищення повітря миючий пилосос це те, що потрібно.
Некорисні також всякі дорогі примочки із серії рекламованих в ТВ-Шоп чарівних щіток, елекровеників і т. д. Я ж килим протираю або звичайною вологою жорсткою щіткою, або вологою губкою. І та й інша чудово збирають шерсть. Один-два рази на тиждень пройшлася по килимах щіткою і проблема вирішена.
Ще один засіб – скотч. Не в сенсі віскі, хоча як варіант сто грамів прийняв і шерсть нам не страшна. А у сенсі широкої стрічки, вкритої липкою субстанцією. Відмотали сантиметрів 50, наліпили на килим, віддерли. Цикл повторюємо доки не набридне. Дивний спосіб, згодна, але чудовий для збирання вовни! Так само чистю і м'які меблі. Для одягу – ролики з липкою стрічкою.
Туалет
Ця проблема для мене гостріша, бо належу до категорії так званих «нюхачів». Дуже гостро переживаю неприємні запахи. Гігієна лотків тут говорити нічого, істина велика і давно всім відома. Але є й інша проблема — періодичне псування майна господарів якоюсь органічною рідиною, що неприємно пахне. Це переважно проблема виховання, або ознака наявності стресу у тварини. Ще одна часта причина періодичних «сюрпризів» — проблеми з нирками, зокрема цистит. У цьому випадку — до ветеринара і якнайшвидше. Але не зараз заглиблюватимусь у це питання — не та тема.
Припустимо, на час «виростання» вихованця ви покрили підлогу старим паласиком, потім його безжально викинули і із задоволенням настелили на підлогу новий ковролін. Начебто і «дитя» підросло, всі свої справи робить у належному місці. Але хто ж знає, що діється в голові у собаки чи кішки? І ось вам, батечку, отримаєте і розпишіться — ваш ковролін «обмитий», акуратна калюжа, на самому видному місці. Звичайно, «чадо» лаємо. Але калюжа від цього менш «ароматною» не стане. Та й бактерії нам зайві не потрібні.
Знову ж таки, мій особистий досвід підказує, що дорогі імпортні, та й наші, кошти у боротьбі із запахом не дуже ефективні. В основному вони тільки перебивають запах «несподіваності» за рахунок свого, досить насиченого запаху. А як тільки засіб випаровується — ефект минає, а причина залишається. Як виняток – засіб для боротьби із запахами тхорів. Забійна річ. Моя думка – те, що здатне перебити запах тхора, здатне перебити майже будь-який запах (хорьковласники, не бийте мене, будь ласка!).
Умільці радять використовувати народні засоби – оцет, марганцівку, Білизну, Доместос. Але, мій погляд, запах хлорки чи оцту теж досить неприємний. А марганцівка може підфарбувати ваш світлий килим. А Доместос і Білизна знебарвлять чорний. Мене рятує звичайна аптечна 3%-я перекис водню . Воістину дешево та сердито. Залили калюжку перекисом, через 10 секунд промокнули сухим ганчірком або паперовим рушником — і вуаля! Жодного запаху не залишиться, дезінфекцію ви провели, а колір килима зовсім не постраждав.
Ну, а якщо з деяких причин запах таки в'ївся в килим, знову ж таки: 400 г перекису + 2 чайні ложки соди + кілька крапель будь-якого засобу для миття посуду. Води не треба. Перемішати, але не збовтувати. Наносимо на килим, втирати не треба, пилососити потім також не потрібно. Головне, щоб засіб увібрався в килим, у міру його висихання запах зникне. У запущених випадках — повторити до отримання потрібного ефекту.
І любите своїх вихованців, тоді всі проблеми вирішуватимуться легко і невимушено!