Українська пірнальниця Катерина Садурська за півтора року встановила сім світових рекордів у фридайвінгу — зануренні під воду на затримці дихання. Вона перша у світі жінка, яка досягла глибини 84 метри в дисципліні без ласт.
Бавовняний топ, Balmain (kameron.ua). сережки, латунь, Bevza, бавовняні труси, шорти із сітки, гумові вʼєтнамки, усе — власність стилістки
Реклама.
Дайверка лежить на воді та вдивляється в чисту блакить неба. Під нею – 202-метрова Блакитна діра Діна — заглиблення в морському дні на Багамах. У її рідному Харкові — щоденні російські обстріли, але зараз на обличчі жінки — жодної емоції. Вдих-видих, вдих-видих. Вміння заглушити тривожні голоси в голові — навичка, яку має опанувати спортсменка для успішного занурення: думки спалюють кисень.
На Катерині Садурській купальник SAO, поверх нього тонкий неопреновий гідрокостюм Triton, на зап’ясті смарт-годинник для фридайверів Garmin. Неслухняні каштанові кучері сховані під шапочкою для плавання, носовий затискач щільно зафіксований на переніссі. Вона робить кілька глибоких вдихів поспіль, наче хоче увібрати в легені все повітря, перекочується на живіт і зникає під водою. Кисню має вистачити, щоб подолати висоту 24-поверхового будинку двічі: спочатку – вниз, потім – угору.
Гідрокостюм із неопрену, Triton, окуляри для плавання, Octopus
За допомогою вправних рухів та сили м’язів спортсменка занурюється все глибше, аж доки тіло не переходить у режим вільного падіння, — це схоже на те, що відчувають космонавти під час польоту. Діставшись кінця тросу, спущеного на глибину 74 метри, Садурська відриває чорну наліпку та поспішає з нею на поверхню.
Зворотний шлях важчий: треба побороти тиск води, який щойно був союзником, і дістатися поверхні. Якщо неправильно розрахувати час і сили, то на підйомі можна втратити свідомість — так працює захисний механізм: мозок вимикається, щоб зберегти ту невелику кількість кисню, що залишилася в організмі. Саме тому останні 30 метрів підйому пірнальницю страхують троє дайверів, готові підхопити будь-якої миті.
Колір води — як індикатор відстані: він світлішає з наближенням до поверхні. Чорнильний, терновий, бузковий, лазуровий, небесний, прозорий — фініш. Садурська показує сигнальну наліпку, яку відірвала з кінця тросу, і складає пальцями жест ОК. За 20 секунд судді відповідають їй білою карткою: занурення зараховано. Команда чемпіонату Vertical Blue — це наче Вімблдон у світі фридайвінгу — вітає українку з її першим світовим рекордом, плескаючи долонями по воді.
Вовняний блейзер, архів Maison Margiela, вовняні штани, Litkovska, купальник із переробленого нейлону й еластану, SAO
Дисципліна “постійна вага без ласт” (CNF), у якій Садурська в липні 2023 року встановила свій перший світовий рекорд серед жінок, вважається найскладнішою в апное (так іще називають фридайвінг): пірнальниця спускається й піднімається без допоміжних засобів — лише завдяки майстерності та силі духу й тіла. Відтоді Садурська додасть ще шість світових рекордів у цій категорії. 2 грудня 2024-го на острові Домініка вона покращить свій результат на 10 метрів, діставшись 84-метрової глибини.
Ми зустрічаємося з Катериною в Києві, куди вона на початку квітня прилетіла на кілька днів для знімання Vogue Ukraine. Розклад семиразової світової рекордсменки розписаний на місяці наперед: тренування в єгипетському Дахабі, занурення в турецькому Белеку, викладання на курсі фридайвінгу в Києві та Харкові, участь у Всесвітніх Іграх у китайському Ченду.
“Я постійно на валізах, у моєму житті багато хаосу, але я вмію адаптуватися до нових умов”. Її сон швидко синхронізується з годинником у місці перебування. Вона самостійно стрижеться й робить манікюр, бо шансу знайти своїх майстрів з таким насиченим графіком немає. Обходиться мінімумом косметики, проте з нею завжди крем з SPF та незмивні кондиціонери для кучерявого волосся, які бережуть його від впливу сонця та солоної води. Обожнює готувати, тому замість готелів намагається зупинятися в апартаментах. Харчується інтуїтивно, але стежить за калорійністю та збалансованістю раціону. Зрідка дозволяє собі джанк-фуд.
“На глибині стикаєшся з емоціями, які оминаєш на поверхні: страх, тривога, гнів, сум, самотність. І поки їх не проживеш, глибше не пірнеш”
На запитання, де вона нині почувається вдома, Садурська відповідає, що зараз такого місця в неї нема. Знайому атмосферу в подорожах створює музика: у її плейлисті — Ленні Кравіц, Arctic Monkeys, Джеймс Блейк, багато електронної та інді-музики. Але є три місця сили: у Києві, Харкові та у мами в Миколаєві їй завжди затишно.
Знімати Катерину — задоволення: висока (178 см), спортивна, з довгими ногами та тонкими щиколотками. Вона природно почувається перед камерою, без нарікань відпрацьовує дев’ять годин поспіль та лише вдячно усміхається, коли візажистка Світлана Римакова в сотий раз наносить засіб для сяяння шкіри, який підкреслює рельєф м’язів та ніжну засмагу тіла.
“У речах, які я сьогодні приміряла, мені було б комфортно і у звичайному житті”, — ділиться вона згодом. Каже, що любить одяг Kseniaschnaider, bettter, Anna October, Bevza, Acne Studios та Jacquemus. У повсякденному житті віддає перевагу утилітарним речам, але не може втриматись, щоб не покласти в дорогу пару суконь, босоніжки на підборах та улюблений літній аромат Diptyque Ilio, що пахне морем та ірисами. “Щоразу доводиться доплачувати за надлишок багажу, зате я готова до будь-якого сценарію”.
Шкіряний бомбер, Kulakovsky, нейлонові шорти, власність стилістки
У дитинстві вона мріяла займатися моделінгом, але пішла у спорт. “Мені подобається магія створення краси, — розповідає Садурська. — Це дуже терапевтична історія — корисно побачити себе чиїмись очима”. Вона і у фридайвінг потрапила завдяки фотосесіям – була моделлю у підводних зніманнях і так познайомилася зі спільнотою тих, хто практикує апное.
Займатися артистичним плаванням вона почала з восьми років, а в шістнадцять увійшла до Національної збірної. Кар’єра синхроністки стрімко розвивалася: з чемпіонату світу в Барселоні у 2013-му команда привезла три бронзи, а з чемпіонату Європи в Берліні за рік — золото. “Всі ці нагороди особливі, бо були першими в історії молодої країни. Ми пробивали стіни”, — каже Садурська.
Артистичне плавання вимагало повної самовіддачі. У фридайвінгу, навпаки, все виходило легко, наче само собою. Після пари тренувань Садурська встановила національний рекорд на змаганнях у польському Ополе — пропливла з моноластою 174 метри в довжину на затримці дихання.
В апное потрібні не лише сила, гнучкість і навичка затримувати подих, а й вміння дослухатися до тіла. Якщо занадто тиснути на себе, можна швидко перегоріти. “За правильного підходу це дуже здоровий спорт, майже як йога, — каже Садурська. — Зараз моє тіло має кращий вигляд, ніж у 25 років, хоч і з більшою вагою (65 кг при зрості 178 см. — Прим. ред.)”.
“Якби не війна, я б не повернулась у великий спорт”
У 24 роки вона закінчила кар’єру в артистичному плаванні з четвертим місцем на Олімпійських іграх — 2016 у Ріо-де-Жанейро. Але пішла без жалю: “Мати медаль з Олімпіади почесно, але я прагнула нової реалізації”.
Кар’єра у спорті вищих досягнень коротка, проте задана нею висока планка визначає подальше життя спортсмена: хоч би що ти робив опісля, все здається недостатньо значущим. “З одного боку, світ безмежний та відкритий, дає багато можливостей. Але ця ілюзія нескінченного вибору мене паралізувала”, — згадує Катерина. Стрес через страх за майбутнє накопичувався, вона почала погано спати, набрала майже 10 кг.
Садурська намагалася знайти своє місце на суші: два роки була радницею голови Харківської облдержадміністрації з питань молоді та спорту, викладала плавання, запустила власний бренд купальників SAO. Апное залишалося хобі: тренування з фридайверами та нові знайомства надихали — було відчуття, що вона на своєму шляху.
“У цих подорожах були моменти абсолютного щастя. Я проводила час біля моря, милувалася заходами сонця, займалась улюбленою справою — жодного примусу. Коли плавала з китами, це було так природно: ніби я з друзями-пірнальниками, тільки рухаються вони швидше”.
Бра з переробленого нейлону й еластану, SAO, окуляри для плавання, Octopus
Початок великої війни Садурська застала у мецці фридайвінгу, єгипетському Дахабі: “Я тільки-но пройшла курс із вирівнювання тиску, — єдиного, що мене відділяло від хорошого результату. Я була голодна до глибини”. Викладання, бізнес, всі інші речі, які відривали її від занурень, стали на паузу. Лишився тільки фридайвінг.
“Я сумнівалася, що спортивні досягнення цінні для суспільства, але під час повномасштабного вторгнення відчула: щось змінилося. Це був час, коли український прапор мусив майоріти на міжнародних змаганнях — і це стало моєю місією. Якби не війна, я б не повернулась у великий спорт”, — каже Катерина.
З чемпіонату світу в турецькому Каші у жовтні 2022 року вона привезла два золота. Запрошення на змагання Vertical Blue на Багамах — легендарний турнір, на якому встановлено більшість світових рекордів, — надійшло неочікувано у лютому 2023-го. “Подумати не могла, що можу туди відібратися. Я перебувала в Харкові — це був період нескінченних блекаутів й обстрілів — і не розуміла, як можуть паралельно існувати ці два світи”.
“Мого минулого життя вже не існує, а нове ще тільки формується”
До змагання вона готувалась у рідному місті в надскладних умовах війни. Перше глибинне занурення відбулося одразу після підриву Каховської ГЕС, у червні 2023 року. “Я постійно читала новини й емоційно переживала цю трагедію. Під час тренування на глибині почула дивний звук, і в голові одразу почали з’являтися картинки війни — весь накопичений стрес нагадав про себе”. На поверхні спортсменці знадобилося пів години, щоб заспокоїтися. Вперше у воді вона відчула страх, який не змогла опанувати.
Садурська впевнена, що апное приносить багато користі й без рекордів та медалей: “Вісім років я у фридайвінгу і помічаю, як цей спорт мене змінює. На глибині стикаєшся з усіма емоціями, які оминаєш на поверхні: страх, тривога, гнів, сум, самотність. І поки їх не проживеш, глибше не пірнеш. Щоб розширити фізичні можливості, треба змінити мислення”.
Зараз спортсменка зосереджена на тренуваннях у басейні, але й у глибинних дисциплінах відчуває потенціал. Її рекордні 84 метри — далеко не межа. “Моя Одіссея триває. Я досі спрагла до глибини. Можливо, колись зможу органічно поєднати два світи — на суші й у воді. Поки я на етапі, коли минулого життя вже не існує, а нове ще тільки формується”.
Фото: Stepan Lisowski
Стиль: Viktoria Filipova
Текст: Анна Золотарьова
